Європа та Центральна Азія скорочують відстань. Зростаючій торгівлі потрібна ефективна логістика
2026-03-24

За оцінками Світового банку та Євразійського банку розвитку, у 2025 році економіки Центральної Азії в цілому зросли більш ніж на 6 %. Це зростання дедалі виразніше проявляється як у обсязі торгівлі, так і в розширенні транспортних можливостей. У листопаді цього року виповнюється три роки з моменту початку роботи SUUS в Алмати, а останні шість місяців ми також надаємо свої послуги в Ташкенті. Цей період дозволив нам ще краще зрозуміти особливості регіону та підтвердив наше бачення, що це перспективний напрям розвитку як для польських компаній, так і для інших глобальних гравців.
Казахстан і Узбекистан є двома найбільшими економіками Центральної Азії та ключовими рушіями розвитку регіону. За даними Національного комітету зі статистики, Узбекистан завершив 2025 рік зі зростанням ВВП на 7,7%, а Казахстан, згідно з попередніми даними Бюро національної статистики, на 6,5%. В обох країнах логістична галузь зростала швидше за економіку загалом. В Узбекистані обсяг транспортних послуг збільшився на 10,8%, а в Казахстані сектор транспорту та складської логістики зріс на 20,4%, що більш ніж утричі перевищує темпи зростання ВВП. Для нас це важливі показники, адже вони свідчать про те, що зростаючий попит уже трансформується в реальний товаропотік і розвиток транспортно-логістичної галузі.
Торгівля з Європейським Союзом зростає в обох напрямках
У 2024 році Польща експортувала до Центральної Азії товарів на 1,6 млрд євро, що на 0,6 млрд євро більше, ніж у 2021 році. Дві третини цього експорту припадає на Казахстан, йдеться у звіті Польського економічного інституту. Польські та європейські компанії з секторів побутової техніки, будівництва, моди та фармацевтики дедалі частіше розглядають Центральну Азію як перспективний ринок збуту. Саме з компаніями з цих галузей ми працюємо на цьому напрямку та обслуговуємо їхні вантажі до Казахстану й Узбекистану.
Торгівлю підтримують також державні інституції та перевізники. Польське агентство інвестицій і торгівлі має офіс в Астані та прискорює відкриття представництва в Ташкенті, а авіакомпанія LOT із травня виконує рейси до Алмати. Це вже третій напрямок польського перевізника в регіоні після Астани та Ташкента.
Не менш помітним є й зворотний потік. За даними Європейської комісії, майже третина експорту Центральної Азії припадає на країни ЄС, що робить Євросоюз головним експортним напрямком регіону. До ЄС постачаються передусім нафта, газ, метали та бавовняне волокно. Узбекистан із 2021 року користується митними преференціями ЄС у межах режиму GSP+, а в жовтні 2025 року підписав із Євросоюзом Угоду про розширене партнерство та співробітництво. Для експортерів із Центральної Азії Центральна та Східна Європа, зокрема Польща, є природними воротами на ринок ЄС.
Регіон прискорює інвестиції в автомобільну та залізничну інфраструктуру
За словами міністра транспорту Казахстану, 94% державних автомобільних доріг відповідають необхідним стандартам якості, що дозволяє скоротити час у дорозі та зробити перевезення більш передбачуваними. Паралельно країни регіону розширюють інфраструктуру для міжнародних вантажоперевезень. До 2027 року має бути завершене будівництво залізничної лінії Бахти – Аягоз із третім прикордонним залізничним переходом до Китаю.
Найближче до завершення перебуває лінія Дарбаза – Мактаарал на півдні Казахстану, поблизу кордону з Узбекистаном. Очікується, що рух цією лінією буде відкрито до кінця поточного року.
Нова лінія розвантажить ключовий маршрут через станцію Сариагаш у напрямку Ташкента. Це особливо важливо з огляду на зростання торгівлі: у 2025 році обсяг залізничних перевезень між Казахстаном і Узбекистаном зріс на 16%.
Будівництво нового аеропорту в Ташкенті планується як спільний проєкт Узбекистану з інвесторами із Саудівської Аравії, Японії та Південної Кореї, що свідчить про довгострокову зацікавленість провідних економік світу в цих ринках.
Для перевезень між Азією та Європою дедалі більшого значення набуває Середній коридор — маршрут із Китаю через Казахстан, Каспійське море та Південний Кавказ до Центральної та Східної Європи. За даними Міністерства транспорту Казахстану, обсяг перевезень за цим маршрутом за сім років зріс із 0,8 до 4,5 млн тонн на рік.
Одночасно розвивається інфраструктура. У порту Актау відкрито новий контейнерний хаб, а розширення залізничної лінії Достик – Мойинти має збільшити її пропускну здатність у п’ять разів. У грузинському порту Поті триває будівництво нового причалу, завдяки якому в перспективі пропускна спроможність порту зросте до 3 млн тонн.
У своєму жовтневому звіті про Середній коридор Світовий банк звертає увагу на те, що потенціал маршруту залежатиме не лише від інвестицій в інфраструктуру, а й від скорочення часу очікування на кордонах та спрощення документообігу. Вантажі тут кілька разів змінюють вид транспорту та проходять через численні перевалки, а сильні вітри в порту Актау і зимові снігопади все ще впливають на операційну ефективність.
Для компаній, які використовують цей маршрут, ключове значення мають час транзиту та оперативне митне оформлення. Саме тому перевагу отримує оператор, який добре знає місцеву специфіку, планує весь ланцюг постачання та бере на себе відповідальність за кожну перевалку.
Місцевий партнер як основа успішної експансії
Для іноземних інвесторів у Центральній Азії вирішальне значення має локальна експертиза. Європейські компанії, які виходять на ринки Казахстану та Узбекистану, шукають партнера, що добре орієнтується в місцевих реаліях: бізнес-культурі, державному регулюванні, митних процедурах і розрахунках у національних валютах.
Водночас підприємцям із Центральної Азії, які шукають клієнтів у Європі, потрібен логістичний оператор, присутній у країнах Європейського Союзу. У SUUS ми поєднуємо обидві ці перспективи. У наших філіях в Алмати та Ташкенті ми забезпечуємо автомобільні, залізничні, авіаційні та морські перевезення, інтермодальні рішення, складські послуги та митне оформлення. Власні структури в Центральній Азії означають, що рішення розробляються місцевими командами, які досконало знають ринок та його особливості.
Перевагу в регіоні матимуть оператори, які присутні по обидва боки коридору та ефективно працюють на всіх ринках. Досвід трьох років роботи в Казахстані ми сьогодні переносимо до Узбекистану. Обидва ринки є для нас частиною єдиного мосту CEECA, що поєднує Китай, Центральну Азію та Центральну і Східну Європу.
На найближчі роки ми дивимося з великим оптимізмом. Якщо інвестиції в залізничну інфраструктуру та аеропорти будуть реалізовані в заявлені терміни, а прикордонні процедури спрощені, торгівля між Європою та Центральною Азією отримає додатковий простір для ще більш динамічного зростання.