Як імпорт потрапляє в Україну: Гданськ у центрі, Констанца і Гамбург як альтернативи
2026-10-27

За нинішніх умов економіка України значною мірою залежить від імпорту. Найбільшу частку становлять машини, обладнання та транспортні засоби, а також енергоносії, будівельні матеріали, продукти харчування та споживчі товари. Значна частина цієї торгівлі ведеться з глобальними ринками, тому морські порти й морські перевезення є невід’ємною частиною українських ланцюгів поставок. Оскільки рух через порти Великої Одеси обмежено, заходи контейнерних суден туди залишаються нечисленними. Значну частину обсягів перебрали на себе європейські порти, а головними воротами став Гданськ. У Rohlig SUUS Logistics ми бачимо це безпосередньо завдяки власній філії в Україні: Польща стала ключовим логістичним хабом для українського ринку.
Значну частину попиту формує будівництво. За даними GMK Center, у першому півріччі 2026 року імпорт покрив 43,8% споживання сталі в Україні, що є найвищою часткою за понад три десятиліття, адже зводяться об’єкти інфраструктури, заводи, склади й термінали, переважно на заході країни. Відновлюється й споживчий попит: за даними Державної служби статистики України, у січні–липні роздрібний товарообіг зріс на 9% у реальному вимірі. Це підтримує імпорт продуктів харчування та FMCG, а також автомобілів, понад 70% з яких уживані. Для логістики це означає, що паралельно працюють кілька моделей: від проектних і негабаритних вантажів для енергетики та будівництва до палетної дистрибуції споживчих товарів.
Гданськ — морські ворота для українських контейнерів
Торгівля України з глобальними ринками, зокрема товарами з Китаю, її найбільшого постачальника, дедалі частіше йде через польські порти. Термінал Baltic Hub у Гданську обслуговує близько 40% українського контейнерного ринку.
Таку позицію Гданськ завдячує глибоководному доступу. Baltic Hub, контейнерний термінал порту, є єдиним на Балтійському морі, що може приймати найбільші океанські контейнеровози на прямих лініях з Азії. Тому вантажі з Китаю можуть потрапляти до Польщі без перевантаження в Гамбурзі чи Роттердамі, що скорочує транзитний час і прибирає один з етапів обробки вантажу на маршруті. Від порту залізничні лінії ведуть на південь і схід Польщі й далі до пунктів пропуску на кордоні з Україною, тож контейнери можна перевантажувати із судна на поїзд у межах порту. З листопада 2025 року з терміналу Baltic Hub до України курсує регулярний інтермодальний залізничний сервіс: у Замості контейнери перевантажують на ширококолійну лінію LHS, а весь шлях займає близько п’яти днів.
Наземні маршрути від порту до кордону
За даними Європейської комісії, у липні 2026 року близько 90% українського імпорту пройшло Шляхами солідарності ЄС, значною мірою через польські автомобільні та залізничні пункти пропуску. З Гданська комбіновані морсько-залізничні сервіси доходять до терміналів на заході й у центрі України, а залізниця й далі набирає ваги.
Інфраструктура цього маршруту розширюється по обидва боки кордону. З польського боку Славкув є єдиним терміналом у ЄС, який може безпосередньо приймати поїзди широкої колії з України та Азії лінією LHS. Euroterminal Sławków будує другий інтермодальний термінал, що майже подвоїть його річну пропускну спроможність: з 285 тис. до 530 тис. TEU.
У вересні 2025 року Україна відкрила першу лінію європейської стандартної колії між Ужгородом і Чопом, а в найближчі роки подібні сполучення планують довести до Львова, Чернівців і Ковеля. Чотири коридори TEN-T продовжено на територію України, що пов’язує її з основною європейською транспортною мережею та відкриває доступ до фінансування ЄС. Лінія Львів–Мостиська завдовжки 80 км поблизу польського кордону, співфінансована ЄС, має бути завершена наприкінці 2027 року. Вона дасть змогу перевозити вантажі залізницею напряму, без зміни колії на кордоні.
Ці потоки показують, наскільки важлива Польща для України і як логістичний маршрут, і як торговельний партнер. Польща є другим за величиною постачальником України після Китаю: у січні–липні 2026 року на неї припадало близько 9,5% українського імпорту. Польський експорт до України в першому півріччі зріс на 13,4% у річному вимірі, швидше, ніж до будь-якого іншого з десяти найбільших торговельних партнерів Польщі.
Констанца і Гамбург розширюють вибір
Гданськ є ключовими морськими воротами для України, а інші європейські порти його доповнюють. Констанца — головна південна альтернатива з автомобільним і дунайським сполученням з Україною, а з розвитком транспортної інфраструктури Румунія стає важливим партнером у торгівлі та відбудові України. Там ми працюємо через власну румунську філію, тож за потреби можемо спрямувати вантаж через Чорне море. Через стрімке зростання контейнерних обсягів в останні місяці порт перевантажений, а митне оформлення триває 5–7 днів замість звичних 2–3, тому частина вантажів, що прямують в Україну, переходить на північ, до Польщі.
Гамбург — один з найбільших контейнерних портів Європи з частими заходами суден океанських ліній і щільною мережею залізничних сполучень углиб континенту. Він бере участь в українській торгівлі через інтермодальні залізничні перевезення, зокрема сервіси до модернізованого терміналу Eurobridge у Батьові на заході України, відкритого в лютому 2026 року на стику мереж європейської та широкої колії.
У SUUS ми обираємо маршрут для кожного відправлення залежно від типу вантажу, необхідного транзитного часу, вартості та пункту призначення в Україні й використовуємо обидва ці порти поряд із Гданськом.
Потреби України в імпорті мають довгостроковий характер
SUUS бачить довгостроковий економічний потенціал України, тому в травні 2025 року, після багатьох років обслуговування вантажів в Україну та з України, ми відкрили локальну філію в Києві. Інтерес до українського ринку зростає серед інвесторів з Європи, Азії та Сполучених Штатів. У SUUS ми поєднуємо морські перевезення із залізничними та автомобільними, а також митне оформлення по обидва боки кордону, а наша команда в Україні ухвалює рішення щодо маршрутів і доставки на місці, близько до вантажу та до клієнтів. Для компаній, які виходять на ринок, локальний логістичний партнер із власними операціями та фахівцями, що знають місцеві умови, знижує бар’єри входу.